Зимовий ранок

Не трогайте! Не рухайте! Я сплю.
Новий час як зимовий ранок.
Тут тепло, я вже зігріла місце
А там. Що там? Там холод
наче бриз з британський берегів.
Ні, я не хочу, я не встану.
І тут, де не візьмись
пінок твердий у м’яке місце
і голос-спів :
“пора вставати, годі спати”.
Але ж…
Ні, таки пора. А що там?
Там бездна, холод і зірковий шлях.
Що ж робити? Пора іти.
Куди ж іти? Ми стоїмо на місці.
Де ж  та білка в колесі самсари?
Її уже давно немає.
Те що було вчора стане завтра.
Чекати? На що чекати?
Нуля не буде. Ніхто лічильника не скине.
Вищий розум? його мало,
коли люди свободою наділені.
Творити – це справа для дітей.
Для тих дітей, котрі
стали інженерами й митцями.
Чудо тут і чудо зараз.

Facebook-комментарии

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *