Фьорди 9

Норвегія. 4 країни за 1 день, або 3 дні екстріму.

Якщо любиш подорож…

Лисиця зібралась у подорож! Цей огляд для тих, хто любить відкривати для себе чудові куточки світу. Я відкрила для себе стихії та дух Норвегії. Кожен краєвид просто  з насолодою смакувала. Хочеться надихнути і інших на поїздку до Норвегії, бо то того варте! Для цього постараюсь передати словами та фотографіями ті почуття, які я пережила будучи у цій суровій але прекрасній країні. Країні скелястих гір та водоспадів.

Передісторія

Одного літнього дня завітав до мене і мого брата у гості один хороший друг (Віталік). Пам’ятаю як приготувала нам чудове сироїдне фетучіні під пікантним соусом з кеш’ю. Ласуючи стравою Віталік каже: “не хочете завітати до мене в гості в Швецію, поки я там навчаюсь?” Хм… так це ж чудова нагода побувати у Швеції! І тут розпочались наполіонівські плани щодо поїздки. Розмірковування та планування поїздки тривало кілька тижнів. Врешті-решт, спільними зусиллями, ми дійшли згоди, що треба побувати там, де ще ніхто з нас трьох не був. Швеція відійшла на другий план. Ісландія нам стала не по зубам, тож поруч зі Швецією опинилась прекрасна країна – Норвегія. Ідей та маршрутів було багато, проте на все про все ми могли виділити лише тиждень часу. У зв’язку з цим нашою ціллю стали норвежські Фьорди та відома місцина у горах під назвою “Язик троля”(Trolltunga). Окрім того, дізнавшись про досвід колег, які там вже побували, ми вирішили здійснити подорож автостопом.

Норвегія

Чому ж 4 країни за 1 день? А от маршрут такий складний проклали. Почали ми з Чехії, де відвідали своїх родичів. Від них направились до катовіцького аеропорту в Польщі. І тут все почалось. З самого ранечку перелетіли до Мальме (Швеція).

Мальме

Це містечко вже кидається в очі провінційністю та розвинутою велосипедною індустрією. Місто Мальме у 2011 році було визнано Містом Року у Розвитку Велоспорту, оскільки одна з чотирьох поїздок в Мальме – це велосипедна.  Тут домовилися зустрітися з нашим другом – Віталіком. Чекали ми його у одному з найпопулярніших кафе Європи – Starbuсks.

starbucks pumpkin latte

А запам’яталось мені це тому, що нещодавно жила у досить насиченому графіку і частенько дозволяла собі пити каву. Якраз думала що в Норвегії відійду і мене «попустить»))) Не тут то було. Для мене сидіти в тому кафе було каторгою. Все повітря просочене ароматом свіжої кави, та ще й зробили сезонне меню, де готували якийсь варіан лате з гарбузовими спеціями. Серйозно? Мій улюблений гарбуз? Ну навіщо так спокушати? Та це все дурниці! Швеція вже здивувала своїм рівнем життя. Для українця чашечка такої спокуси коштувала 60грн. Це допомогло утриматись.

міст до Данії

Ну ось. Всі в зборі і ми рушаємо до Копенгагену (Данія) через протоку. В Мальме можна сісти на поїзд, що курсує до Данії через міст. Сам міст ми пересікли приблизно за хвилин 25. Цікаво, що цей міст існує  ще з 1999 року. і вирішує багато транспортних питань. В самому Копенгагені ми робимо пересадку на ще один літак вже до Бергену (Норвегія). Та перед тим ще було пару годин часу, тож насолоджуємось Копенгагеном!

з вокзалу

Виходиш з вокзалу, а тут таке…. Велосипедів стільки, що і не знайдеш клаптика вулиці без колеса.  А рух велосипедів настільки активний і масовий, що себе відчуваєш на якійсь велосипедній автостраді))) Будьте обачні у Копенгагені! Велодоріжки – то територія лише велосипедистів… можуть і нещадно збити з ніг туриста, що “ловить гави”.

парк розваг

Ну ось, навпроти вокзалу чудернацько прикрашений парк розваг “Tivoli”. Він вже готовий зустрічати туристів та жителів міста містичними атракціонами в тематиці дня хеловіну. Квиток коштує порядку 300грн. Для такої насолоди туди варта іти на цілий день.

велосипед

а він шарить, що все має бути зі смаком))) стиль + комфорт.

вуличне мистецтво

вуличне мистецтво

карта

цікавий маршрут містом… правда ми ним не пішли.

протоки

Ну і яке ж прибережне місто без води. Краса. Тут Віталік згадує, що знайомі розказумали про якусь альтернативну місцину-поселення в Копенгагені. Кажуть, що воно існує як місто в місті зі своїми правилами. Цікаво було на це подивитись, тож ми рушили до метро, щоб добратися до Крістіанії. Саме так ця місцина називається.

Крістіанія

Ось ми вже тут. На виході з поселення є такі ворота. Вони ніби нагадують відвідуввачам, щоб ті не забули куди вертаються))

крістіанія 1

Деякі кадри з середини. Ця територія нагадує парк, що оточений маленькими хатинками, або такими 2 поверховими приміщеннями, котрі рясно прикрашені графіті. Всюди відчинені двері та вікна. Тобто завітати можна до будь-кого. Де-не-де з вікон лунає регі-музика.

крістіанія 2

з ілюстрацією постаралися…

крістіанія 3

і тут ми збагнули куди потрапили. Це справді альтернативне хіпівське поселення зі своїми правилами. Наприклад, ця проекція знаку на стіну не строго але дуже чітко дала зрозуміти, що фотозйомка тут не вітається.

крістіанія 4

Так от, фото заборонені, поспішати не варта, а краще насолоджуватися зеленими дарами цієї місцини))) До речі, от на задньому плані видно саме ті маленькі цікаві хатинки. Більшість з них нагадують або кафе чи ресторанчики, або ж житло для творчих хіппі.  В центрі поселення знаходиться площа зі сценою для концертів. Використовуючи місцевий рельєф спостерігати за концертами можна з місць, котрі розміщені но пагорбі. Загалом це нагадує маленький амфітеатр.
Час нас піджимав, тож прогулявшись по набережній ми рушили до метро, яким добрались до аеропорту.

метро

метро 1

аеропорт Копенгаген

Останні підготовки перед польотом. Брат заряджає гаджет…

аеропорт Копенгаген 1

… а Віталій працює над статтею для університету. Ви не подумайте, в аеропорту є крісла, просто на землі краще працюється. Насправді, просто розетки задалеко від крісел були))) Чекаємо на літак до Бергену (Норвегія).

IMG_4470

Ми прилетіли до Бергену. Ми пересікли кордон 4-тої країни за один день.  Прибули ми у Берген о 1:00 годині ночі, тому вирішили перечекати нічку в аеропорту. Це єдиний аеропорт серед яких я бувала, де є така лаундж зона відпочинку. На таких кріселках чудово відкинутись і подрімати 😉 І ви тільки гляньте на цю орхідею)))

Берген аеропорт

Ранок. До Бергену ще далеченько. Від аеропорту курсують фірмові автобуси, але ціни на них також “фірмові”. Взагалі ми хотіли обїздити Норвегію автостопом, тому вирішили попрактикуватися вже з цього місця. Одну полосу закрили на ремонт, тому було зовсім не зручно “стопити”. Ми рушили до міста по узбіччю. Пішки добиратись довго, а планів багато, тож добралися до Бергену місцевим рейсовим автобусом.

IMG_4565

Центр міста. Перше, що вразило, коли я зійшла з автобуса, так це гори, які ніби колом оточили місто, а також величезні птахи в небі – чайки. Це вам не голуби))) Я зауважила, що у зв’язку з особливо мокрим кліматом в Норвегії №1 серед модного вбрання займають елегантні гумові чоботи та непромокаючі плащі. Тут це ніби просте вбрання збагатили насиченими яскравими кольорами та невибагливим шиком. Одним словом – стильно)).

Берген 1

Берген, як і багато інших міст в Норвегії розташовуються на скелистих горах. Тут будиночки розміщенні як на сходинках і височіють одні на іншими. А як це чудово. В кожного відкривається свій чудовий краєвид на місто.

Туристичний цент

Першим ділом ми знайшли туристичний центр. Виявилось, що ця чудернацька коробка, оздоблена у вигляді докового контейнеру на Рибній площі (The fish market) і є інфоцентром. Тут розпочали планування нашого маршруту. Ми послухали  неймовірну кількість рекомендацій від консультанта (як йому тільки вдається залишатися таким “мілашкою” і не дратуватись з нашої допитливості) –  +1 до норвежської ввічливості. Ще ми набрали карт та брошур і пішли шукати де можна посидіти і де є інтернет, щоб переварити цю всю інфу і вибрати остаточний варіант. В турцентрі нам порекомендували одне вегетаріанське кафе неподалік від центру. Ми пішли туди. Нажаль воно виявилось зачиненим. Поки ми присіли на вулиці, щоб подумати куди нам податися, до нас підійшла місцева жителька. Приєна жіночка, яка сама запиталась чи не потрібна нам поміч з чимось. Вау… жінка з неймовірною серйозністюь задумалась що саме нам порадити. Сказала, що за поворотом є громадська бібліотека і там є інтернет, а також порадила дуже класну і недорогу піцерію.

Берген 2

Ну от, ми засіли у бібліотеці.  Проалізували маршрут і зрозуміли, що автостопом нам цього не подужати, при цьому Віталій “обрадував” тим, що сьогодні – це останній сонячний день. Нас чекають постійні дощі. Довго вагаючись, ми все ж таки наважились на оренду машини. В нашому випадку – це був ідеальний варіан. В багатьох місцях побуваємо, багато побачимо, а в непогоду будемо в машині. Комфорт – що тут скажеш. Тепер поїздку економною не вдалося зробити, але то було того варте! Ми знайшли офіс з оренди автомобілів і пішли взнавати що до чого. Машина на 3 дні подорожей обійшлась нам приблизно у 6 тис. гривень. Враховуючи, що тут 1 кг яблук коштує 50грн., то це не так аж сильно нас здивувало. Треба враховувати, що у Норвегії все у 3 рази дороще. Все, машина нас чекатиме ранком наступного дня на парковці.

Берген 3

А поки ще було трохи сонця можна було прогулятися вулицями міста.

Берген 4

спальні райони в місті…

Берген 5

дивакуваті скульптури…

Берген 6

цікаво як живеться людям там на горі коло водоспадів…

Берген 7

Дощ, вечір, ми піднімаємось фунікульором на гору…

Берген 9

Ммм… ось він – нічний Берген!

Берген 10

Берген 8

Позаду оглядового майданчику є чудовий лісок. Де ми і заночували в наметі.

IMG_4872

Приємно ночувати в парку, де у людей є почуття гумору)))

Берген 10

7:30 ранку. Спускаючись серпантиновою дорогою з гори можна помилуватися такими краєвидами.

IMG_4918

Чудова ранкова прогулянка серед приватних будиночків. Я б не відмовилася від одного з таких будиночків в Бергені, а ти? Спускались з гори приблизно 45 хвилин, тож навіть встигли побавитись в гру “що влізе у літрову банку?”)))

Фьорди 1

Машину взяли. Ну що ж… у дорогу!

norway_map_01

А от і наш маршрут. Нище буде опис цього всього маршруту.

Фьорди 2

Перший день подорожі. Перші Фьорди (Fjords) в обіймах останніх променів сонця… По суті, Фьорди – це і є скелисті гори, які омивають води.

Фьорди 3

Перші водоспади, які  спершу дивували, а потім стали нормою як і постійні тунелі…

Фьорди 5

Фьорди 5

Фьорди 6

без приколів… тут зелені дахи не лише на будиночках, але і на автобусних зупинках… Чудо)))

IMG_5172

Переправа на інший бік протоки. Тут я вперше змогла оцінити Фьорди, оскільки до того була за кермом. Наскільки це було банальним видовищем для місцевих, на стільки для мене – захоплюючим…

Фьорди 7

Ще не захотілось побувати в Норвегії? Якщо ні, тоді тримайтесь… по переду ще сама “родзинка” подорожі!

Фьорди 8

Ось так і живуть серед скель. Зупинилися ми у невеликому містечку, щоб піднятися на висоту і помилуватися краєвидом.

Фьорди 9

Хоч і смутні осінні барви, але все ж таки це вражає по своєму. Я відкрила для себе Норвегію восени. Мені особливо сама ця пора року сподобалась. Якраз в кінці жовтня водоспади були наповнені водою, а гори вкриті осіннім ржавим кольором. А ще великий плюс в тому, що це не сезон для туризму. Всюди тишина, спокій і лише природа. Гайда далі в подорож…

Фьорди 10

Одне задоволення їхати такими дорогами…

Фьорди 11

Не втримались, щоб не зупинитися і прогулятися берегом…

Фьорди 12

Загалом приємно зупинитись десь в глушині та погуляти.

Фьорди 14

Хвилини вечірнього спокою та насолоди. Чекаємо на паром. Доїхали до Фламу (Flam). Було вже досить пізно і ми намагалися знайти місце для намету. Зустріли на дорозі жіночку, яка, очевидно поверталася додому. Коли Віталік поцікавився чи не знає вона де тут можна розмістити намет, вже було не дивно, що у таку пізню годину жінка приділила нам 20 хвилин свого часу і ми отримали вичерпну інформацію щодо, як мінімум, 4-ох місць для ночівлі. Завершилось все тим, що ми підвезли її додому, а вона дозволила заночувати на її рівненькому пасовищі. Просто ідеальне місце для намету. Також, щоб віддячити за поміч, пригостили жіночку енергетичними батончиками, які приготували в Україні якраз для подорожі.  В Норвегії взагалі дозволяється розбивати намети, але якщо це робити на чиїйсь території, то краще поцікавитись чи не будуть проти власники. Так буде ввічливіше.
Другий день подорожі настав. Ранком у Фламі ми сходили до найближчого водоспаду, почистили зуби, завітали до одних місцеви жителів, щоб попросити гарячої води. Рушили ми до Воссу (Voss).

Фьорди 15

Потрапити у 24-кілометровий тунель. Що 5 км там були ось такі розширення, які я назвала “лаундж зонами”. Контрасно, видно здалеку, але синій колір дозволяє розслабитися)))

Фьорди 16

В деяких місцях був настільки сильний вітер, що водоспади падали не вниз, а піднімалися у гору.
Фьорди 17

Гігант серед водоспадів. Оце стихія води у всій красі.Постоявши під цим велетнем за лічені секунди стаєш вщент мокрим.

Фьорди 18

Літом цей водоспад геть втрачає свою силу. От фото для порівняння:

Фьорди 19

Восс1

Наступна зупинка у Воссі. Невеличке мальовниче містечко Ця церква розміщується на центральній площі міста.

Восс2

Позаду церкви є приємна недорога кафешка обставлена так собі комфортно по домашньому. В ній ми відігрівалися і сохли після прогулянки по окраєнам міста. Як будете у Воссі – рекомендую завітати.
Так от – прогулянка окраєнами. Часу було достатньо і ми вирішили навідатись у якийсь ресторанчик. За відгуками в інтернеті Віталік знайшов одну непогану місцину. Коли ми приїхали на місце, виявилось що ресторан зачинений. Невезе нам з ресторанами. Правда це був недільний день в нетуристичний сезон, та ще й в досить глухому місці. Швиденько знайшли в інтернеті інше місце і відправились туди. Це місце виявилось не меньшш глухим. На території було розміщоно декілька невеличких хатинок, які своїм видом не привертали ніякої уваги. Коли зайшли у середину – це виявився елітний гостьовий двір оздоблений у стилі “кантрі”. Ми блукали на першому поверсі певно хвилин 20 до того як знайшлися власники. Вони точно не чекали таких гостей. Ресторан нам точно тут не був би по зубам, тож ми просто розговорилися з власником щодо цікавинок, які можна відвідати. Він розповів, що тут популярне місце оскільки є повітряна труба, в якій тебе підносить потік повітря. Відчуття як при стрибку з парашутом. Якщо я правильно пам’ятаю, 1 хвилина в цій трубі обійдеться десь у 900 грн. Цікава забавка. Також ми дізнались, що тут є паркова зона з ущелиною. Там через вузький проміжок у скелі проривається неймовірно сильний потік води.

Восс3

Ця чудова місцина, знову ж таки, набула свого шарму саме восени.  Шум від води настільки сильний, що і своїх думок не чуєш…

Восс4

Далі, піднімаючись у гору можна спостерігати безкрайні горизонти Фьордів. Погода “радувала” мілким та постійним дощем. Тож під кінець прогулянки ми всі добре змокли і вернулися у місто.

Восс5

Власне до вечора ми сиділи у тій “домашній” кафешці. Сохли, грілися і підзаряджали апаратуру.
В ночі ми доїхали до підніжжя гори, на яку необхідно підніматися, щоб добратися до “Язика троля”. Тут і розбили намет і заночували.

Язик троля1

День третій. Останній кемпінг у  Норвегіїї.

Язик троля2

Довгоочікуваний “Язик троля”. Кульмінація поїздки. На самому підніжжі працівники в цій зоні  нас не один раз переконували, щоб ми не піднімалися, оскільки у другій половині дня обіцяли сильні дощі. Казали, що в таку пору року і при таких дощах там небезпечно знаходитись. Не дивлячись на це, ми вирішили підніматися, оскільки такої нагоди вже може і не бути.
Дорога зовсім не простенька. Необхідно подолати лише в одну сторону 11км. Найваще перших 40 хвилин. Спершу йде різкий підйом, а далі дорога іде по хребту з невеликими підйомами та спусками. Загалом підйом та спуск зайняв у нас більше як 8 годин. Підніматися туди краще з самого ранечка.
Тут і поскакати прийшлося. Рівень води був достатньо високий. Добре, що гори в основному скелясті, бо там де була земля, вона розмокла у болото.

Язик троля3

На вершині гори знаходилися літні хатинки. Напевно їх сюди доставили по частинам на гвинтокрилі, оскільки іншим транспортом сюди не добратися.

Язик троля4

Весь шлях був мічений на камнях червоною буквою “Т”

Язик троля5

От і жителі цих країв. Це гризуни – леммінги. Ми цього дружка пригостили горішками, які прихопили із собою і пішли далі.

Язик троля7

Чуть вище ми зустріли навіть білого горностая. Таке чудове створіннячко, якщо не враховувати, що вони полюють на леммінгів.

Язик троля6

Язик троля8

Язик троля9

Хоч погода і не була хорошою, але навіть тут видно цей чудовий відтінок води. Це щось неймовірне. Десь з 7 кілометру дороги погода стала різко погіршуватися. Почався дрібний насичений дощ і поривистий вітер. Десь на 9 кілометрі в мене  промокли штани а у взутті назбиралась вода. Тоді вже було без різниці чи болото, чи вода… На самій вершині було неймовірно холодно. Поки йшли це було не замітно, а от коли зупинилися – я сильно замерзла.

Язик троля10

Ось він – “Язик троля”. Це такий собі виступ у скелі. В тому місці  були неймовірно сильні потоки повітря. Цю фото зроблено на фотоапараті Віталіка, оскільки наша дзеркалка сильно змокла і відмовилась працювати. Добре що Віталік це задокументував. Назад ми стрімголов полетіли, бо вже було мало часу, оскільки скоро вже мало стемніти. Вертаючись всі потічки замітно наповнились водою. Там де ми спокійно проходили – треба було вже скакати, а де скакали – було вже критично складно переходити. Вже в кінці шляху, там де був різкий спуск, було суцільне болото. І як би не розумні люди, які в таких місцях прив’язали до дерев канати, то я не знаю як там можна було б спуститись. Хіба що на своїй п’ятій точці опори))) .
Коли добрались до машини, ми швидко перевдягнулися і поїхали до Бергену. Там поставили машину на парковку, спакували свої речі і поїздом добралися до Осло (Oslo). З Осло вечером літаком ми вернулися через Польщу до України.
Ось така от подорож. Виявляється ми витримали навіть дуже сурові умови клімату, оскільки таких сильних дощів та повенів небуло в Норвегії вже майже 50 років. Крутий екстрім!

Раджу кожному побувати в тих краях. Хто не дуже дружить з дощем – то можна їхати туди і літом. Це також чудова пора, правда тоді туристів буде достатньо багато. Я відкрила для себе Норвегію восени. Можу сказати що осінь по свому особлива пора в цих краях.

 

Facebook-комментарии

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *